Безпека донорської крові: що змінилося після реформи системи крові

Система донорської крові в Україні за останні роки зазнала принципових змін. Якщо раніше заготовлення, тестування та зберігання крові часто здійснювалося без достатньої стандартизації, то сьогодні діють чіткі ліцензійні вимоги, наближені до стандартів Європейського Союзу.

Дмитро Коваль, генеральний директор СДУ «Український центр трансплант-координації», наголошує:

“До змін в Україні була совкова, економічно неефективна модель, де обладнання і гроші не рахували. Відповідно, з 90-х років наявна система крові в Україні поступово розвалювалась. Економічна доцільність починається з 30 тис. донацій на рік. А відділення лікарні, наприклад, може заготовляти 1 200 за рік. У них компонент крові по ціні – золотий. При цьому ця кров невідомої якості”.

Олександр Сергієнко, заступник генерального директора СДУ «Український центр трансплант-координації», пояснює, що раніше в лікарнях поєднувалися функції, які мали бути розмежовані:

“Історично раніше було так: у медзакладі є відділення трансфузіології, воно одночасно виконує функції банку крові, і ще врізані функції центру крові. Це дуже погано, бо те, що відбувалося в таких лікарнях, істотно відрізнялося за якістю та безпекою для пацієнта, який отримає потім ці компоненти крові. Бо не було стандартизованих процесів, стандартизованого обладнання”.

Сьогодні центри крові проходять ліцензування, контроль здійснює Держлікслужба, а тестування відбувається на рівні євростандартів.

“Зараз ми можемо не переживати за якість і безпеку компонентів крові. Те, що розподіляється в державні і комунальні медзаклади”.

Безпечна система можлива лише за умови стабільного донорського ресурсу. Тому регулярне, безоплатне та свідоме донорство – це внесок кожного у безпеку всієї країни.

Більше читайте у інтерв’ю LB.ua